Противоборчi Сили

Протидiючi

сили

Aldivan Teixeira Torres

Протидiючi сили

____________________________

Автор: Олдiван Тейшейра Торрес

© 2018-Aldivan Teixeira Torres

Всi права захищено.

Алдiван Тейшейра Торрес

Електронна пошта: aldivanvid@hotmail.com

Перекладач: Nadia Khrapovitskaya

______________________________________

Ця книга, включаючи всi ii частини, захищена авторським правом i не може бути вiдтворена без авторизацii, перепродажу або передачi.

Академiчнi квалiфiкацii: ступень з матиматики, зi спецiалiзацiею в тiй самiй областi.

Коротка Бiографiя: Алдiван Теiєксейра Торрес, народився в АРКОВЕРДЕ-РЕ, створив серії «Провидець», « Сини Свiту», проезiю та написав сценарii. Його лiтературна кар'єра розпочалася наприкінці 2011 року з публікаціi першої романтичної новели, "Протидiючi Сили: Тайна Печери". З якоїсь причини, він перестав писати; та тільки-но поновив свою кар’єру у другій половині 2013 року. З тієї миті на він не припиняє писати. Він сподівається, що зi своiм письмом, він, можливо, робить вклад до Пернамбуканської і Бразильської культури, заохочуючи до читання тих, хто ще не має такої звички. Його девiз: «За літературу, рівнiсть, братерство, правосуддя, гідність і честь людей, завжди».

"Перш за все,- Богові, творцю, для якого все живе; вчителям життя, які завжди мене скеровували; моїм родичам, хоча вони мене не заохочували; для всіх тих, хто ще не зміг об'єднати "протидiючi сили" у своєму житті ".

Сiнопсiс

"Протидiючi сили – це перша книга серії "Провидець", головнi герої якої є подвiйно-динамiчними: Провидець та його нерозлучний пригодницький партнер, Ренато. У цьому першому томi, втомлений від монотонності, Провидець пропонує здiйснити подорож на гору, яка повинна бути священною, з надією на здiйснення своїх мрій. Зiйшовши на гору, він зустрічає опiкуна, - яка сповнена стародавньої мудрості та обіцяє допомогати йому на його шляху. За її допомогою він виконує три завдання, які дають йому вiрчi грамоти, за допомогою яких він може увійти в Печеру Розпачу, - місце, де неможливе стає можливим ". Він вирішує увійти. За допомогою ловушок та сценаріїв, що розвиваються, він доходить до секретної кiмнати, де він перетворюється на потужного ясновидця, здатного вийти за межі простору і часу та усвідомити найглибші бажання серця. Залишаючи печеру, він знову зустрiчае опікуна, і разом iз хлопчиком Ренато вiдправляється у бiльш ускладнену подорож. Там він повинен подолати несправедливість, допомогти комусь знайти себе і об'єднати протидiючi сили, які були нестiйкими. Таким чином, починається перша велика пригода, яка обіцяє хвилювання, напруженість, романтику та драму. У вас є мрія? Тодi прочитайте та відкрийте основні елементи, необхідні для її досягнення. Приємного читання! "

«Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм. А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов. А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль. І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: «Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?» А він їм відказав: «Чоловік супротивник накоїв оце». А раби відказали йому: «Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?» Але він відказав: «Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю. Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї». Від Матвія 13:24-30.

Резюме

«Присвячення»

Сiнопсiс

Вступ

Нова Ера

Приготування

Священа гора

Хатинка

Перше випробування

Друге випробування

Привид гори

Година Ч

Молода дівчина

Тремор

День перед останнiм випробуванням

Третє випробування

Печера відчаю

Чудо

Вихід з печери

Нова зустрiч з хранителем

Прощання з горою

Подорож у минулому часі

Де я?

Першi враження

Готель

Обід

Прогулянка селом

Чорний замок

Руїни каплиці

Наказ

Зібрання мешканців

Вирішальна розмова

Бачення

Початок

Залізниця

Рушаймо

Приїзд в бунгало

Зустріч з майором

Зустріч фермерів

Повернення додому

Оголошення

Перший робочий день

Пікнік

Спуск з гори

Злочини майора

Меса

Роздуми

Сукавао

Ринок

Справа корови

Прес

Повідомлення

Зустріч

Сповідь

Плітки

Подорож до Ресіфі

Повернення в село

Шлюб за домовленістю

Візит

Побиття

Двоюрідна сестра Геруси

"Благословення"

Феномен

Нова подруга

День перед весіллям

Трагедія

Чорна Хмара

Мученики

Кінець відення

Свідчення

Повернення до готелю

Ідея

Постать майора

Робота

Перша зустріч із Крістіною

Повернення до замку

Повідомлення II

Подорож до Клімеріо

Рішення

Випробування у пустелі

Прихильники темряви

Випробування одержимістю

В'язниця

Діалог

Візит Ренато

Третя зустріч з Крістіною

Заклик Ангела

Вирішальна битва

Падіння існуючих структур

Розмова із майором

Прощання

Повернення

Вдома

Епілог

Вступ

"Протидiючі сили" представляє собою альтернативу подолання великого дуалiзму, що існує в кожному з нас. Скільки разів в житті ми стикаємося з ситуаціями, коли обидві альтернативи мають сприятливі та несприятливі обставини, а акт вибору одного з них стає справжнім мучеництвом. Ми повинні навчитися відображати і обмірковувати те, яким буде правильний шлях, а також наслідки цього вибору. Врештi-решт, ми повинні зібрати "протидiючi сили" свого життя і зробити їх плідними. Таким чином, ми можемо досягти бажаного щастя.

Відносно аспекту книги, можна сказати, що це прийшло від крику, який я чув у печері відчаю. Цей крик був причиною усіх пригод, описаних у книзі. Місію виконано; i я сподіваюся, що досяг своєї кінцевої мети, тобто – здiйснивши мрiю лише однiєї людини. Це - те, що я пропоную навіть більше, зараз, відколи ми живемо у світі, сповненому насильства, жорстокості і несправедливості. «Протидiючi сили» більше ніколи не будуть такими, після своєї публікації, і я не можу дочекатись, коли розпочну нову пригоду разом iз читачами, з тими, хто також цього хоче.

Автор

Нова Ера

Після невдалої спроби видати книгу, я відчуваю, що моя сила поновлюється та посилюється. Врешті-решт, я вірю в свiй талант і я маю віру, в те, що я здiйсню своi мрії. Я дізнався, що все вiдбуваеться у свiй час і вважаю, що я достатньо зрілий, для того, щоб усвідомлювати своi цілі. Завжди пам’ятайте: Якщо ви чогось прагнете, - увесь Всесвiт буде сприяти тому, щоб ваше бажання збулося. Це - те, як я себе відчуваю: оновленим силою. Озираючись назад, я думаю про тi працi, що я читав дуже давно, якi, звичайно, збагатили мою культуру та знання. Книги проводять нас крiзь атмосфери та всесвiти, що є для нас невiдомi. Я відчуваю, що мені треба бути частиною цієї історії, великоi історіi, якою є література. Немає ніякого значення, якщо я залишаюся невiдомим або стану великим, всесвiтньо-вiдомим письменником. Найважливiшим є вклад, який кожен надає цьому великому всесвіту.

Я щасливий за це нове ставлення і я готов здiснити велику подорож. Ця подорож змінить мою долю, а також долі тих, хто зможе терпляче читати цю книгу. Давайте pазом поринему у пригоду.

Приготування

Я пакую свій чемодан зi своїми особистими речами, що є надзвичайно важливими: одяг, де-які хороші книги, моє нерозлучне розп'яття та Біблія; а також папiр, щоб писати. Я відчуваю, що отримаю велике натхнення від цієї подорожi. Хто знає, може, я стану автором незабутньої історії, яка стане історичною. Проте, перед тим, як я вирушити в дорогу, - треба з усiма попрощатися (особливо з мамою). Вона занадто пiклується про мене і не дозволить мені їхати без вагомих причин, або принаймні з обіцянкою, що я скоро повернуся.

Я відчуваю, що одного прекрасного дня, мені доведеться подати клiч свободи і полетiти як пташка, яка зробила сама собi крила ... і вона повинна зрозуміти те, що я належу не їй, а скоріше Всесвіту, який прийняв мене, не вимагаючи від мене нічого взамін. Для всесвіту я вирішив стати письменником, виконувати свою роль і розвивати свій талант. Коли я дiйду до кінця cвого життєвого шляху та чогось сам доб'юсь у своєму життi, - тодi я буду готовий вступити в обiтницю з творцем та познати новий план. Я впевнений, що також отримаю в ньому особливу роль.

Я беру свій чемодан, і з цим я почуваюся, як в менi виникає вiдчуття тоски. З’являються запитання та турбують мене: Якою буде ця подорож? Чи буде невідоме небезпечним? Які запобіжні заходи слід зробити? Те, що я знаю, може спровокувати мою кар'єру, і я готовий це зробити. Я стискаю свій чемодан (знову), і перед від'їздом я шукаю свою сім'ю, щоб попрощатися. Моя мама на кухні готує обід із сестрою. Я наближуюся та задаю важливе запитання.

- Бачите цю сумку? Це буде моїм єдиним супутником (крім вас, читачів) у подорожi, яку я готов здiйснити. Я шукаю мудрості, знання та задоволення від своєї професії. Я сподіваюсь, що ви розумієте і схвалюєте прийняте мною рішення. Пiдiйдiть; обіймить мене та побажайте менI найкращого.

- Сину мiй, забудь про свої цілі, бо вони неможливі для таких бідних людей, як ми. Я тисячу разів казала: ти не станеш кумиром чи кимось накшталд цього. «Зрозумій: ти не народився для того, щоб бути великою людиною», - сказала Джулієта, моя Мати.

-Послухай нашу маму. Вона знає, про що вона говорить, і це абсолютно правильно. Твоя мрія неможлива, тому що в тебе немає таланту. Прийми те, що твоя місія просто бути простим вчителем математики. Ти не підеш далі, ніж це, - проговорила Далва, моя сестра.

-Тому, немае обмiймiв? Чому ви не вірите, що я можу бути успішним? Я гарантую вам: Навіть якщо мені треба сплатити для того, щоб здійснити свою мрію, - я стану успішним, бо велика людина - це та людина, хто вірить в себе. Я здiйсню цю подорож, і я відкрию все, що потрібно розкрити. Я буду щасливим, бо щастя полягає в тому, що Бог стежить за всім навколо нас, щоб ми стали переможцями.

Сказавши це, я прямую до дверей з упевненістю, що я буду переможцем у цій подорожi: подорож, яка приведе мене до невідомих напрямків.

Священа гора

Давним-давно я почув про надзвичайно непривітну гору в районі Пескейри. Це частина гірського хребта Ороруба (назва мiсцини), де мешкають корінні жителі Ксукуру (Xukuru). Кажуть, що вона стала святою після смерті загадкового цiлителя в одному iз племен Ксукуру (Xukuru). Вона здатна зробити будь-яке побажання реальністю, якщо цілі є чистими та щирими. Це відправна точка моєї подорожі, метою якої є зробити неможливе можливим. Чи вірите ви, читачi? Тодi, залишайтеся зі мною, звертаючи особливу увагу на мою розповідь.

Їдучi трасою BR-232 до містечка Пескейра, приблизно за п'ятнадцять верст від центру, розташоване Mімозо, яке є одним iз його районів. Сучасний, нещодавно збудований міст, дає доступ до місця, яке знаходиться між горами Мімосо та Ороруба, якi омиваются річкою Мімосо, що тече в глибину долини. Священна гора знаходиться саме в цьому місці, і саме туди я їду.

Священна гора розташована поряд з цим районом, і за короткий час я стою біля її підніжжя. Мій розум зацiкавився далеким часом уявляючи невідомі ситуації та явища. Що чекає мене під час сходження на цю гору? Це, безумовно, буде відродження та стимулювання досвіду. Гора не висока (2300 футів = 70,104 м) і з кожним кроком я почуваю себе більш впевненою, але в очікуваннi чогось. На думку приходять спогади про тяжкi переживання, якими я жив на протязi двадцяти шести років. У цей короткий період було багато фантастичних явищ, що змусило мене повірити в те, що я був особливим. Поступово я можу поділитися цими спогадами з вами, читачами, не соромлячись. Однак, ще не час.

Я буду продовжувати шлях вгору в пошуках всіх своїх бажань. Це те, на що я сподіваюся, і вперше я втомився. Я проїхав половину маршруту. Я не відчуваю фізичного виснаження, але в основному душевно, через дивні голоси, що вимагають від мене повернутися. Вони трiшки наполягають. Однак я легко не здаюся. Я хочу досягти вершини гори, чого б це менi не стоїло. Гора дихає на мене запахом змін, що виливається для тих, хто вірить у її святість. Коли я туди дістаюсь, я думаю, що точно знаю, що потрібно зробити для того, щоб досягти шляху, який веде мене в цю подорож, на яку я так довго чекав. Я тримаюся своєї віри і своїх цілей, бо я маю Бога, який є Богом неможливого. Давайте продовжимо шлях.

Я вже пройшов три чверті шляху, але все-таки мене переслiдують голоси. Хто я? Куди я йду? Чому я відчуваю, що моє життя різко зміниться після досвіду на горі? Окрім голосiв, мені здається, що я на дорозі один. Чи можуть інші письменники відчути те ж саме, коли йдуть священними шляхами? Я думаю, що мій містицизм буде вiдрiзнятися вiд будь-якого іншого. Я повинен продовжувати, треба перемагати і протистояти всім перешкодам. Терни, що завдають шкоди моєму тілу, надзвичайно небезпечні для людей. Якщо я переживу цей підйом, я вже вважаю себе переможцем.

Крок за кроком, я ближче до вершини. Я вже за кілька метрів від неї. Піт, що ллється з мого тіла, здається, добре змiшався зi священними ароматами гори. Я ненадовго зупиняюсь. Чи будуть стурбованi мої близькi? Насправдi, зараз це не має нiякого значення. Зараз я повинен думати про себе, щоб дістатися до вершини гори. Вiд цього залежить моє майбутнє. Ще кілька кроків, і я дiстався вершини. Дує холодний вітер, терзаючi голоси плутають мої міркування, і я почуваю себе не добре. Голоси кричать:

Кричать птахи, а промені сонця пестять все моє обличчя. Де я? Я відчуваю себе так, ніби я напився напередодні. Я намагаюся встати, але менi заважає рука. Бiля себе я бачу жінку середнього віку, з червоним волоссям і засмаглою шкірою.

Ви хто? Що зі мною сталося? Все моє тіло болить. Мій розум відчуває себе заплутаним і невизначеним. Чи перебування на вершині гори є причиною всього цього? Думаю, що я повинен був залишитися вдома. Мої мрії спонукали мене до цього моменту. Я повільно піднімався на гору, сповнений надії на краще майбутнє та упевнений у напрямку шляху, що веде до особистого зростання. Проте, я практично не можу рухатися. Пояснить це менi, прошу вас.

- Я - хранитель гори. Я - дух Землі, який дує туди i сюди. Мене відправили сюди, бо ти пройшов випробування. Ти хочеш, щоб твої мрії здійснилися? Я допоможу тобі зробити це, дитина Божа! Ти зiткнешся ще багатьма випробуваннями. Я підготую тебе. Не бійся. Твій Бог з тобою Відпочинь трохи. Я повернусь з їжею і водою, щоб задовольнити твої потреби. Тим часом розслабся і медитуй, як завжди.

Сказавши це, дама зникла з мого бачення. Це тривожне зображення залишило мене більш стурбованим та повним сумнівів. Які випробування мені доведеться пройти? Якi кроки треба зробити, щоб подолати тi випробування? Вершина гори була насправді дуже чудовим і спокійним місцем. З висоти можна побачити невелику агломерацію будинків у Мімосо. Це плато, наповнене крутими стежками, повними рослинності з усіх боків. Це священне місце, незаймане природою, чи справді вона виконає мої плани? Чи зробить це мене письменником, після мого від'їзду? Тільки час може відповісти на ці запитання. Оскільки жінки не будо де-який час, - я почав медитувати на вершині гори.

Я використав таку техніку: по-перше, я очищу свiй розум (вільний від будь-яких думок). Я починаю гармоніювати з навколишньою природою, у подумках з'єднуючись iз цим місцем. Пicля цього я починаю розуміти, що я є частиною природи і що ми повністю пов'язані між собою в великому ритуалі причастя. Моє мовчання - це тиша Матері-Природи; Мій плач - це і її крик; Поступово я починаю відчувати свої бажання і прагнення, і навпаки. Я відчуваю її стурбований крик про допомогу, про те, щоб врятували її життя від руйнування людьми: вирубка лісів, надлишкове видобування, полювання та риболовля, викиди забруднюючих газів в атмосферу та інші людські звірства. Точно вона слухає мене і підтримує мене у всіх моїх планах. Пiд час моєї медитації, ми повністю поєдналися. Вся ця гармонія і співучасть залишили мене абсолютно спокiйним і сконцентрованим на своїх бажаннях. Доки щось не змінилося: я відчув той же дотик, як тодi, коли я прокинувся. Я повільно відкрив очі і побачив, що я обличчям до обличчя зустрівся з тією ж самою жінкою, яка назвала себе хранителем священної гори.

- Я бачу, що ти розумієш таємницю медитації. Гора допомогла тобi вiдкрити трохи свого потенціалу. Ти зростатимеш багатьма способами. Я допоможу тобi у цьому. По-перше, я прошу тебе звернутися до природи, щоб знайти крокви, решітки, крiплення та цепи, щоб спорудити хатинку, а потім дрова, щоб розвети вогонь. Вже ж наближається нiч і ти повинен захиститися від лютих звірів. З завтрашнього дня я навчу тебе мудростi лісу, щоб ти змiг подолати справжнє випробування: Печера відчаю. Тільки чистий серцем виживає у вогні її дослiдження. Ти хочеш, щоб твої мрії здійснилися? Тодi плати за них. Всесвіт бiльше нікому нічого вільно не дає. Саме нам треба стати гідними. для досягнення успіху. Це урок, який ти повиннен вивчити, сину мій.

- Розумію. Я сподіваюсь, навчись усього, що потрібно, щоб подолати випробування печери. Я не представляю що це, але я впевнений. Якщо я подолаю гору, я також досягну успіху в печері. Коли я пiду, думаю, що буду готовий перемогати та мати успіх.

- Почекай, не будь таким впевненим. Ти не знаєте печери, про яку я говорю. Знай, що багато воїнів вже були випробувані її вогнем і були знищені. Печера нікого не жалiє, навіть мрійникiв. Май терпіння і навчись всього, чого я навчатиму тебе. Таким чином, ти станеш справжнім переможцем. Пам'ятай: самовпевненість допомагає, але тільки з певною кiлькiстю.

-Розумію. Дякую за всі ваші поради. Я обіцяю вам, що буду триматися них до кінця. Коли відчай від сумніву мене вщухає, я нагадаю собi про вашi слова, а також нагадаю собi, що мій Бог завжди мене рятує. Коли настане темна нiч, - я не буду боятися. Я подолаю печеру розпачу, печеру, з якої ніхто ніколи не виходив!

Жінка попрощалася, з миролюбною обіцянкою поверненутися наступного дня.

Хатинка

Почиється новий день. Пташки тьохкають і співають свої мелодії, вітер північно-східний, і його подих освіжає сонце, яке в цей час року встає жорстоко гарячим. Зараз грудень, і для мене цей місяць є одним з найкрасивіших місяців, оскільки вiн є початком шкільних канікул. Це заслужена перерва після довгого року, присвяченого вивченню в коледжi курсу математики; Момент, коли ви можете забути всі інтеграли, похідні та полярні координати.

Зараз мені потрібно турбуватися про всі випробування, які на мене кине життя. Мої мрії залежать від цього. Моя спина болить в результаті поганого сну вночі, тому що я лежав на протоптанй землі, яку я підготував як ліжко. Хатинка, яку я збудував з неймовірним зусиллям, і той вогонь, який я запалив, надавав мені певний рівень безпеки вночі. Проте я чув, як щось повзає та кроки поза нею. Куди мої мрії привели мене? Відповідь - на край світу, куди ще не прийшла цивілізація. Що б зробили ви, читачу? Чи ризикнули б ви також вiдправитися в подорож, щоб здiйснити свої найзаповiтнiшi мрії? Давайте продовжувати розповідь.

Поринувши у свої думки та запитання, я мало розумів, що бiля мене була дивна леді, яка обіцяла допомогати мені на моєму шляху.

- Тобi добре спалося?

-Якщо добре означає, що я ще цілий, -так.

-Перед тим, як щось почнется, я повинна попередити тебе, що земля, на яку ти ступаєш, є священною. Таким чином, не можна обманюватися зовнішнім виглядом або імпульсивністю. Сьогодні це твоє перше випробування. Я більше не принесу тобі їжі або води. Ти здобудеш їх сам. Слухайся свого серця у всіх ситуаціях. Ти повинен довести, що ти гідний.

- Є їжа і вода в цьому підліску, і я повинен її збирати? Послухайте, мадам, я звик робити покупки в супермаркеті. Бачите цю хатинку? Це коштувало мені поту і сльоз, і все-одно я не думаю, що вона є безпечною. Чому б вам не вiддати мені дар, який мені потрібен? Я вважаю, що зарекомендував себе гідним у той момент, коли я піднявся на цю круту гору.

- Шукай їжу і воду. Гора - це лише крок у процесі твого духовного вдосконалення. Ти все ще не готовий. Я повинна нагадати тобi, що я не передаю дари. Я не маю жодної влади це зробити. Я лише стріла, яка вказує шлях. Печера є та, хто виконує ваші бажання. Вона називається печера відчаю, яку прагнули також ті, чиї мрії з того часу стали неможливими.

- Я збираюся спробувати. Менi немає чого втрачати. Печера - це моя остання надія на успіх.

Сказавши це, я встаю і починаю перше випробування. Жінка зникла, як дим.

Перше випробування

На перший погляд я бачу, що передi мною переломний шлях. Я починаю спускатися вниз. Пiд рослиннiстю, що покриває мiсцину, повно шипiв, - краще було б йти стежкою. Камені, що я вiдкидаю ногами, здається, щось менi говорять. Чи може це бути те, що я на правильному шляху? Я думаю про все те, що я залишив у пошуках своєї мрії: дом, їжу, чистий одяг та свої книжки з математики. Чи все це дійсно цього варте? Я думаю, що дізнаюся про це пiзнiше. (Час покаже). Здається, що незнайома жінка сказала мені не все. Чим більше я пройшов, - тим менше я знайшов. Вершина, здається не настільки великою, теперь, коли я дiйшов. Світло ... я бачу світло попереду. Мені треба йти туди. Я опиняюся на просторiй галявинi, де сонячні промені чітко відбивають очертання гори. Стежка закінчується і переростає на два різні шляхи. Що робити? Я ходив годинами, і мої сили здається, вичерпано. Я сідаю, щоб трохи відпочити. Два шляхи i два вибори. Скільки разів в житті ми стикаємося з такими ситуаціями, накшталдт цiєї; Підприємець, який повинен зробити вибiр між виживанням компанії або звiненням де-яких працівників; Бідна мати з глибинних районів у північно-східній частині Бразилії, яка повинна вибирати, кого з її дітей нагодувати; Невірний чоловік, який повинен вибирати між своєю дружиною та коханкою; У будь-якому випадку в житті існує безліч різних ситуацій. Моє перевага в тому, що мій вибір вплине тільки на мене. Мені потрібно слідувати своїй інтуїції, як рекомендувала жінка.