- -
- 100%
- +
І. Собор
У тіні пагорків, процвівши потай миру,Звучить колона, як гобоя звук,Звучить собор камінним Dies irae,Мов ораторія голодних тіл і рук.Встає огонь святобливої готики,Як ватра віри,як стара яса,І по-блюзнірському піднеслись в небесаСтрілчасті вежі —пальців гострих дотики.Рукою обійми холодні жили творуІ дай рукам своїм німимПіднести серце власне вгоруНа грановитих списах рим,Щоб в очі скнарі темних вежЗаглянуло воно,мов дзвін сухий, забилось.І тінь впаде із пальців веж, як стилос,І почерку її на серці не знесеш.Немов кістляві й люті пута,На серце ляже слів важкий узор.Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.