Місячний Танець (Пов'Язані Кров'Ю. Книга І)

ГЛАВА ДРУГА

Спускаючись сходами, Енві відчула, як жар обволікає її немов друга шкіра. Вона спробувала розслабити напружені м'язи і попрямувала прямо на танцпол. Зробивши кілька кроків у напрямку до Тревора, вона відчула себе так, немов потрапила в секс-вир, коли кінчики чиїхось пальців доторкнулися до її оголеної шкіри, а тіла незнайомців ковзали по її тілу.

На цьому танцполі було темніше, ніж в інших клубах, де вона працювала, і їй сподобалася така інтимність. Окремо танцюючих пар тут не було багато, а переважав натовп змішаних один з одним гарячих тіл. Відчувши, як міняється атмосфера, Енві повільно підняла руки і дозволила своїм пальцях легенько торкатися незнайомців у темряві. Викликаний в результаті всплеск адреналіну, запульсував в ній в такт пристрасної музики.

Відтягуючи момент, коли їй прийдеться зіткнутися з Тревором, Енві просто закрила очі і почала рухатися в такт музики, яку не можна було назвати інакше як звуками похоті.

Відчувши, як швидкоплинні дотики стають більш сміливішими та настирливими, Енві відкрила очі і виявила, що дивиться в упор на торси кількох чоловіків - у одних крізь відкриті сорочки можна було бачити їх оголене тіло, на інших був одяг з такого матеріалу, назвати який можна було тільки розпусним. Енві не наважувалася подивитися їм в обличчя через страх зустрітися з ними поглядом.

Злегка оп’янівши, вона почала відступати назад, не пручаючись тому, що вони слідують за нею у спокусливому танці. Відчувши спиною холодне залізо клітки для танців, Енві повільно підняла очі на невелику платформу, на якій вона стояла. ЇЇ увагу прикував чоловік всередині клітки, який саме опустив танцюючу з ним дівчину на коліна під собою в покірну позу.

Здавалося, все навколо завмерло, коли їхні погляди зустрілися і вони не могли відірвати очей один від одного. Те, як він дивився на неї, викликало у Енві відчуття, ніби підкоряється саме вона. У нього були крижано-блакитні очі з дуже тонким чорним обідком навколо райдужної оболонки. Енві подумала, що ніколи не бачила таких пронизливих і приголомшливих очей. Вона б могла дивитися в них годинами, і їй все-одно було б мало. Це її лякало.

У Енві склалося враження, що він знає, як вона виглядає голою, судячи з його погляду. Те, як його очі блукали по її тілу, затримуючись на певних місцях... змусило її відчути, ніби він дійсно торкається цих самих місць своїми руками. Вона всіма силами намагалася подолати нестримне бажання кинутися на решітку клітини і благати його взяти її жорстко і швидко.

Відірвавши свій погляд від цього привабливого видовища, Енві змусила нагадати собі, що вона може покинути танцпол в будь-який момент, коли захоче.

Тревору зовсім не було весело, хоча він і намагався встигнути за потоком на танцполі і влитися в нього настільки, наскільки це можливо. Однак гарячі дівчата і танці - це не справжня причина його перебування тут. Він стежив поглядом за хлопцем в клітці - саме він був його справжнім об'єктом.

Хлопця звали Девон Сантос і він був останнім, кого бачили разом з Келлі Фостер, дівчиною двадцяти років, тіло якої виявили минулого тижня у сусідньому з клубом провулку. Вона танцювала з Девоном в цій же самій клітці в ту останню ніч, коли ще була жива.

На даний момент єдине, що вдалося взнати Тревору, що жертва вбивці недавно покинула роботу в «Нічному світлі», одному з клубів в кварталі розваг. У «Місячному танці» вона встигла пропрацювати всього одну ніч ... ту саму, в яку померла. Смерть цієї дівчини, не єдина смерть, про яку рознюхує Тревор, але саме ця стала першою «ниточкою» розслідування. Хто 6 не кинув її тіло, він спеціально залишив його поруч з пумами і ягуарами, наче подарунок.

Девон був співвласником клубу разом зі своїми двома братами, Ніком та Уорреном, і їх єдиною сестрою, Кет. Ходили чутки, що між двома клубами тривала тиха ворожнеча і що дві сім'ї насправді – конкуренти вже понад десяти років, з тих самих пір, коли обидва їхні батьки зникли безвісти.

Тревор примружився, знаючи справжню причину, чому між клубами існувала така ворожнеча. Це не були звичайні клуби. Насправді їхніми власниками були перевертні. Клубом, в якому працювала Келлі, управляли пуми-перевертні. Вона залишила роботу там і перейшла до ягуарів-перевертнів, а на наступний день її знайшли мертвою. Забагато збігів, щоб не звертати на них увагу.

Якщо б люди знали, що серед них живуть перевертні, почалася 6 така паніка... але ці істоти вже довгий час були частиною суспільства, зберігаючи свій секрет в таємниці. Поки вони не порушують законів людської раси, необхідності викривати їх і сіяти паніку серед людей немає. Але якщо це станеться, - людський розум знову повернеться в «темні» віки.

Секретні служби ЦРУ по паранормальних явищах вирішили врегулювати питання щодо перевертнів аналогічно, коли вони мали справу із зустрічами з НЛО або прибульцями - брехати, приховувати і прикривати. Існують і набагато більш небезпечні істоти, ніж перевертні, які добре вписуються в людську масу... істоти, про яких люди лише знімали фільми жахів, а також істоти, про існування яких вони навіть і не здогадуються.

Але коли почали пропадати люди та знаходити мертві тіла, сюди була спрямована команда секретних служб, щоб з'ясувати, що ж насправді відбувається.

Побачивши, як Девон залишив дівчину в клітці і наблизився до ґрат, щоб подивитися на когось, Тревор прослідкував за його поглядом. Його облило холодним потом від побаченого... Енві прихилилася до цієї ж клітки в оточенні спустошливої групи чоловіків.

Якого біса вона тут робить? Тревор без вагання покинув своїх партнерок по танцю і просунувся крізь натовп прямо до неї.

З Девона вирвався гортанний рев, коли дівчина, яка привернула його увагу, підняла руки і схопилася за ґрати позаду себе. Він відчував її запах сильніше, ніж запах інших в усьому клубі, і він кликав його. Поклавши свої руки на її, він спокусливо провів пальцями своїх рук вниз по її руках крізь ґрати своєї клітки.

Але, коли Енві вже була готова озирнутися на еротичного танцюриста, хтось схопив її за руку і стягнув із клітки. Побачивши, хто це був, вона відкрила від подиву рот! Вона зовсім забула про Тревора! Чарівний настрій був зіпсований, і Енві знову розсердилася, згадавши, чому взагалі прийшла в «Місячний танець» ... помста.

- Якого біса ти тут робиш? - надто різко закричав Тревор, намагаючись витягнути її з клітки подалі від небезпечного дотику Девона. Якщо вбивця - цей ягуар, тоді те, як він дивиться на Енві, значить, що він намітив її як наступну жертву.

Енві іншою рукою міцно трималася за ґрати просто тому, що їй не подобалося, як грубо Тревор намагався її відтягнути. Він діяв так, немов це вона зробила щось погане, а не він. Обдарувавши його своєю наймилішою посмішкою, вона сказала:

- Я прийшла потанцювати... так само, як і ти.

Тревор стиснув губи, зрозумівши, що вона бачила, як він танцює з іншими дівчатами, але ось чого вона не розуміла, так це того, що він просто використовував їх як прикриття. Він навіть не поцікавився їхніми іменами. Якусь мить Тревор і Енві пильно дивилися один одному в очі. Потім він зітхнув і, наблизившись до її вуха, прошепотів. «Я все тобі можу пояснити,» - він не хотів розповідати їй, ким він був насправді, тому що боявся, що і вона, як і її твердоголовий братик Чед, вирішить, що він просто використовував її, щоб вільно проходити в клуби, де вона працювала барменом.

- Пішли, - Тревор спробував відтягнути її подалі від розпаленого погляду Девона. Він на секунду кинув свій погляд на чоловіка в клітці, і, якби погляд міг вбивати, то від Тревора залишилася б лише кривава пляма на підлозі. У відповідь він обдарував танцюриста точно таким же поглядом, а потім знову переключився на свою дівчину.

Енві похитала головою. Вона сподівалася, що він їй все пояснить. «Я прийшла потанцювати. Я танцюю з цими милими хлопцями. Ти також можеш почати рухатися і приєднатися до нас,» - вона підняла свою витончену брову, немов їй було все одно.

Тревор повільно підняв голову і глянув через плече на повних похоті хлопців, які продовжували кружляти навколо в надії отримати хоч який-небудь шанс. «Ідіть геть,» - сказав він їм смертельно небезпечним тоном, посунувшись ближче до Енві. Якщо вона хоче танцювати, тоді, їй-бог, нехай краще танцює з ним.

Енві надулася на нього, хоча насправді їй було дивно, чому він поводить себе так ревниво, якщо він тільки що так зухвало танцював з двома іншими дівчатами.

- З тобою не весело, - вона нарешті відпустила клітку, опустивши руки вниз і, з байдужим виглядом витягнувши з кишені електрошокер, пробіглася долонями вгору по торсу Тревора.

Девон стояв на повний зріст, втупившись на цю рудоволосу крихту, яка не тільки привернула його увагу, вона його чимось зачепила. Йому не подобався запах хлопця, який намагався заявити про свої права на неї. Він пах старим порохом, а це означало, що десь на собі він ховав зброю. Девон потягнувся до дверцят і відімкнув ґрати, дозволивши танцівниці піти відпочити.

Торкнувшись пальцем вуха, через майже невидимий передавач він вислухав свого брата, який повідомив йому, що у дівчини поруч з його кліткою - електрошокер, і що вона збирається використати його проти того хлопця. Девон глянув через танцпол на освітлені ультрафіолетом сходинки і побачив Ніка, який стояв там і був готовий втрутитися при першій же необхідності.

З передавача доносився голос Уоррена. Девон зрозумів, що його старший брат спостерігає за всім навколо через одну з камер нічного бачення, що висіли на платформах для освітлення над його головою.

Кинувши погляд на маленькі ручки, що блукали по тілу хлопця, Девон раптово відчув палке бажання відірвати йому голову. Але цей порив швидко пройшов, коли її рука спустилася нижче ближче до стегна хлопця, він зауважив відблиск срібла. На обличчі Девона з'явився примарний натяк посмішки, але він вирішив поки що не втручатися.

- Я розберуся з цим, - прошепотів Девон в передавач.

Чед і Джейсон посміхнулися один одному, зрозумівши, що справа йде до кінця, а потім спустилися по сходах, що ведуть на танцпол.

Раптово Тревору спало на думку, що Енві теж не повідомила йому, що збирається прийти сюди. Так з якого дива він відчуває себе таким винуватим?

- Я тебе запитав, що ти тут робиш, - повторив він своє питання рівномірним голосом, присуваючись щонайближче до неї. Невірний крок… Він практично втратив хід думок, відчувши сильний прилив крові до свого паху і першу ерекцію з моменту своєї появи сьогодні у клубі.

Енві спокусливо притулилася своїм тілом до його, щоб потім у неї була можливість дуже швидко відскочити назад.

- Я прийшла, щоб тобі щось дати, - відповіла вона, вклавши у свій погляд усе своє гаряче бажання, яке в ній розпалив танцпол, намагаючись приспати пильність Тревора...

- Сподіваюся, це те ж саме, що і я хочу тобі дати, - пристрасно простогнав Тревор, відчувши її руку на своєму паху.

- Зараз дізнаємося, - прошипіла Енві і включила електрошокер, вдаривши ним прямо по його твердій плоті, а потім відскочив назад, коли Тревор різко смикнувся і без єдиного звуку впав на коліна.

- Ой! - Сказала Енві, надувши губки, потім поклала електрошокер назад в кишеню і кинулася в невідомому напрямку. Останнє, чого б їй зараз хотілося - це бути там у той момент, коли Тревор знайде в собі сили піднятися на ноги.

Коли Енві пробиралася через танцпол, хтось міцно схопив її за руку. Подумавши, що це її брат, Енві навіть не озирнулася і замість цього довірливо слідувала за людиною, що вела її. Вона підняла очі лише у той момент, коли її заштовхували у маленькі відчинені двері.

У Енві не було часу навіть на те, щоб озирнутися, як двері перед нею зачинилися на замок. Десь угорі спалахнуло тьмяне світло, освітив ТВ-монітори і того самого хлопця, який був в клітці на танцполі. Енві відкрила рот, щоб щось сказати, але він її перебив.

- Я подумав, що буде краще, якщо ти зможеш поспостерігати за справою своїх рук в безпеці з офісу, - самовдоволено посміхнувся Девон, вказуючи пальцем на екран одного з моніторів.

Енві перевела погляд на екран в надії, що погляд на Тревора, який тримається за свій пах, розвеселить її... але замість цього вона відчула свою провину перед ним. Вона відчула, ніби її серце обірвалося і полетіло у прірву. Побачивши, як йому боляче, вона раптом зраділа, що монітор не передає звук, так як їй зовсім не хотілося знати, що він там зараз говорить.

Мовчки Енві дивилася, як з натовпу з'явилися Чед і Джейсон і допомогли Тревору піднятися з підлоги. Вона не могла сказати точно, про що вони там говорили, але, коли Тревор відіпхнув Чеда від себе з такою силою, якої у нього не повинно було б бути після удару електрошокером, Енві кинула погляд на двері. Вона була готова вибити її і вискочити назад на танцпол, поки один з них не поранив іншого.

Побачивши, як танцюрист, стоячи між нею і дверима, застережливо похитав головою, Енві знову подивилася на монітор, здивовано спостерігаючи, як Джейсон схопив Тревора, заламали йому в лікті руку, поки Чед одягав наручники на колишнього приятеля своєї сестри.

Ще сильніше розлютившись на свою таку дитячу поведінку, Енві попрямувала до дверей з твердим наміром сказати Чеду, щоб він відпустив Тревора. І знову танцюрист схопив її за зап'ястя. Вона опустила погляд, уникаючи зустрічі з його очима, так як було очевидно, що саме вона була причиною всіє цієї колотнечі. Почуття провини тільки посилило її страх і додало їй ще більше мужності.

- Ти ж бачив, як я тільки-що вдарила хлопця електрошокером. Ти серйозно думаєш, що це гарна ідея? - Вона різко глянула в його очі, затамувавши подих від його погляду. Тепер, придивившись ближче, вона побачила, що його очі були ще більш чарівні, ніж там, за гратами клітки…

- Ким би не були ці хлопці, буде краще, якщо ти їм дозволиш вивести його з клубу, тоді ти зможеш повернутися і потанцювати, - знову попередив її Девон, бачачи полум'я вогню, яке спалахнуло в її очах. Він міг заприсягтися, що у неї аж шерсть дибки встала від нетерплячки вибігти звідси і врятувати того хлопця, якого вона сама ж тільки-що поранила... хоча він все одно не мав наміру її відпускати.

- Як тебе звати?

- Тобі навіщо? - Енві вирвала свою руку, яку він міцно стискував. - Щоб ти потім сказав власникам не пропускати мене в клуб у майбутньому?

- Не зовсім так, - похмуро пробурмотів Девон при думці про таку перспективу. - Але ти, можливо, захочеш залишити електрошокер в кишені на всю ніч, - він спостерігав, як вона знову подивилася на монітор, щоб переконатися, що її жертва пішла.

- Чорт, - Енві подумки зітхнула і сперлася спиною об двері, відчувши крізь дерево вібрацію музики. Вона прикусила нижню губу зрозумівши, що зайшла занадто далеко. Згадавши про іншу причину, по якій вона знаходиться сьогодні тут, в «Місячному танці», - Енві подумала, чи не підходящий зараз момент поцікавитися про роботу. Чому б і не ризикнути? Подумки знизавши плечима, Енві запитала. - Ти не знаєш, чи приймають тут на роботу?

Девон не зміг приховати посмішку, що повільно розпливлася по його обличчю. Що б він тільки не віддав, щоб затягнути її в ту клітку з собою хоча б ненадовго і спробувати приборкати вогонь всередині неї. «Ти танцюєш?» - з надією в голосі запитав він.

Енві широко відкрила очі, згадавши те, як вона спостерігала з ним в клітці, і її стегна спалахнули гарячим полум'ям ... як, на жаль, і її щічки.

- Ні, - прошепотіла вона занадто хрипким голосом. - Не танцюю. Я працюю барменом в декількох інших клубах цього району і хотіла б подати заяву на роботу… поки я тут.

- Шкода, - посміхнувся Девон і, ступивши вперед, відкрив ящик столу, витягнув звідти бланк заяви та простягнув її Енві. Вона так і не сказала йому, як її звуть, але, якщо вона заповнить заяву, у нього буде вся необхідна інформація про неї. А ще він хотів переконатися в тому, що вона не працювала в «Нічному світлі».

Йому набридло, що вони посилають сюди людей, щоб рознюхати все. Наскільки він знав, саме Квінн поклав край дружбі між кланами пум і ягуарів, так нехай ці чортові пуми залишать їх у спокої.

Хтось із «Нічного світла» послав ту дівчину, яку вони найняли в останній раз, а потім її вбили, і пуми тепер нишпорять в «Місячному танці» у пошуках відповідей... так як і копи. Він просто «щасливчик», - в ту єдину ніч, в яку вона тут пропрацювала, її попросили увійти з ним в клітку.

Девон витягнув стілець з-під столу, розуміючи, що найшвидший спосіб змусити Енві залишитися на довше - це дати їй те, чого вона хоче. «Можеш заповнити заяву прямо зараз. Хто знає, можливо до ранку у тебе вже буде інша робота.»

Енві сіла за стіл, похмуро поглядаючи на монітор. «Як думаєш, власник бачив, як я б'ю Тревора електрошокером?» - Вона прикусила нижню губу, уявляючи в думках, як «мило» це все мало виглядати. «Краще 6 я цього не робила.»

Девон нагнувся над сидінням стільця, ніби хотів подивитися на монітор разом з нею. Притулившись губами до її вушка, він запитав:

- Якби власник бачив і запитав тебе про все це, ти що б відповіла? - він повільно і жадібно вдихнув повітря - її запах обвив його тіло, розпалюючи кров.

Енві почала повертати голову, щоб подивитися на нього, але зупинилася. Почуття, які в ній виклала його близькість, розтеклися по її плечах і вгору по шиї.

- Я поступила підло, - вона видихнула, відчуваючи, як низ її живота наповнює стрімкий жар. Цей хлопець був небезпечний для її свідомості. Вона не знала, що робити - повернутися і лизнути його, або втекти і сховатися.

В куточках губ Девона задеренчала легка усмішка, але він і не подумав рухатися з місця.

- Так ти весь час ходиш то тут, то там, і б'єш хлопців електрошокером без будь-якої на те причини? - він відчував запах її збудження, від чого йому в штанах стало до незручного тісно.

- Ні, - Енві з радістю відволіклася, схопивши ручку, що стояла прямо перед нею в маленькій підставці, і почала заповнювати бланк. - Тільки тих, хто дійсно цього заслуговує, - відповіла вона, не бажаючи продовжувати цю тему.

Девон випростався, борючись з бажанням стягнути її зі стільця і посадити на стіл обличчям до себе. Він і без того вже перебирав її шовкове волосся своїми пальцями в тому самому місці, де вони звисали зі спинки крісла.

Поки вона заповнювала заяву, він мовчки стояв і читав через плече все, що вона пише, не пропускаючи жодного слова. Енві Секстон. На щастя, назви клубів пум і ягуарів в довгому списку місць, де вона працювала, не фігурували. Він знав, що йому досить пари швидких дзвінків, і у неї з'явиться достатньо вільного часу - одного його слова вистачить клубам, щоб вони викреслили її зі своїх робочих графіків. Він не мав ні найменшого бажання ділитися цією дикою і неприборканою кішечкою.

Енві закінчила заповнювати заяву і встала, але Девон поклав долоню на її плече, щоб дівчина залишилася сидіти, потім швидко вихопив папір у неї з рук і попрямував до дверей.

- Залишайся тут. Я повернуся з відповіддю через кілька хвилин, - Девон потягнувся до дверної ручки, але потім завмер, коли вона до нього звернулася.