Белградський Шарм

Белград не є в Белграді, тому що Белград, насправді, не місто, а метафора життя.

Для найкращого розуміння офіційного сербського написання, кожне речення та кожне слово в словнику будуть написані двома алфавітами, кирилицею та латиницею, з відповідною вимовою українською та з українськими символами.

Столиця Сербії розташована на перетині двох рік – Сави та Дунаю – та є одним з найчарівніших та найвідвідуваніших міст Східної Європи. Вона приваблює багатьох туристів з усього світу величезною гостинністю сербського народу, відмінною гастрономією, історичною архітектурою, сакральним мистецтвом та, звичайно, безперервними розвагами. Життєвість цього міста справді надзвичайна. Проходячи найвідомішою белградською вулицею, Кнез Михајлова-Knez Mihajlova (Кнез Михайлова), де розташовані музеї, виставки та культурні центри, або Скадарлија-Skadarlija (Скадарлія) з її богемним шармом, тавернами та ресторанами, можливо почути живу музику не тільки духових оркестрів, а також саксофони, скрипки та контрабаси, які грають джаз, блюз, класичну музику або рок. Це неймовірне, справжнє злиття музики, мов усього світу та людей різного віку, які танцюють та розважаються до світанку. На річці Сава є безліч клубів, деякі з них найсучасніші, які побудовані на плотах під назвою «сплавові», де усю ніч танцюють під музику рок, техно, фолк та поп. Зона для плавання розташована на півострові річці Сава, який називається Ада Циганлија-Ada Ciganlija (Ада Циганлія), де розвага також гарантована в усі пори року. Також варто побачити Белградську Фортецю (Калемегдан-Kalemègdan) з її виставками під голим небом. Щоб краще дізнатися історії цього міста, потрібен цілий день. Побачити підземні римські колодязі, церкву Ружица-Ružica (Ружиця), каземати, інші підземні середовища та колекцію, яка протягом 70 років приваблює туристів своєю експозицією танків та важкої артилерії. Також слід побачити мозаїку зоопарку.  Це мозаїки, які виконані, найбільш, зі скла та каміння на басейні Калемегдана студентами з Белграда та представляють галерею з 440 мозаїк усіх тварин у світі.  Вулиця Теразије-Terazije (Теразіє) – серце Белграду – і, якщо ви знаходитися поруч з будинком №20 та чуєте ноти фортепіано, зайдіть та скуштуйте знаменитий десерт Москва шнит-Moskva šnit (Москва Шніт), зроблений з вершків, мигдалю, вишень та ананасів, візитна картка історичного та прекрасного готелю Москва-Moskva (Москва). У парку Ташмајдан-Tašmajdan, (Ташмайдан) знаходиться Церква Святого Марка та Храм Трьох Святих, який також називають Руською Церквою на згадку про багатьох росіян, які іммігрували до Белграда після Жовтневої революції.

Варта дослідження також історична печера Ресава-Resava (Ресава) у селі Јеловац-Jelovaz (Йєловац). Крипта Храму Светог Саве – Hram Svetog Save (Храму Святого Савви) не потребує додаткових слів. Історичний музей Югославії був спеціально побудований містом Белградом щоб зробити подарунок президенту Югославії Тіто. На вулиці Крунска-Krunska (Крунска) за №51 знаходиться інтерактивний музей Nikola Tesla-Никола Тесла (Ніколи Тесли) з колекцією посмертних масок великого сербського вченого та урною з його прахом. Не пропустить Гардош кула-Gardoš kula (Гардош Кула), вежу, збудовану з чотирьох монументальних веж, присвячену святкуванню 1000 років угорської держави та Zemun-Земун (Земун), землю Габсбургів, найбільший з 17 районів Белграду. Міське нічне життя джазу, блюзу та естрадної найсучаснішої музики зосереджене в комплексі приміщень, створених на просторах колишньої пивоварні на вулиці Цетињска-Cetinjska, (Цетинська) за №15.

Сербський народ – спокійний та гостинний. Релігія – переважно православна. Валютою країни є сербський динар (RSD). Міський транспорт добре організований, послуги таксі не коштують надто дорого. Для тих, хто має зупинитися у Белграді з будь-якої причини, не буде занадто складно знайти квартиру навіть біля центру за низькими цінами. Щоб завжди мати Інтернет, просто купуйте номер сербського постачальника.

Сербська гастрономія

Велика кількість сербських ресторанів пропонують широкий вибір алкогольних напоїв, зроблених на місцевих винницях. Серби добре відомі тим, що виробляють граппу зі слив – шљивовица-šljivovica (шливовіца), з лози – лозовача-lozovača (лозовача), з груш –  виљамовка-viljamovka (віл’ямовка), з яблук – јабуковача-jabukovaca (ябуковача), з трав – траварица-travarica (траваріца), з айви – дуњевача-dunjevaca (дун’євача), з абрикосу – кајсијевача-kajsijevaca (кайсієвача) та багато інших. Вибір відмінних вин, зроблених місцевими жителями, також дуже широкий – Мерло, Совіньйон, Каберне, Морава, Tamjanika – Tamiànica (Там’яніка), Реджент.

Сербські страви – це здебільшого ті, що виготовляються на грилі зі змішаних видів м’яса та різноманітніші рецепти на базі м’яса, та знамениті ćevapi – cievapi (чевапчичі або кебапи – фрикадельки з білим хлібом пітою) та кајмак – kajmak (каймак), м’який сир, дуже відомий у Сербії. Дуже смачний стейк Карађорђе – Karadjordje (Караджорджева шніцла) з телятини. Зимова страва – знаменита  сарма-sàrma (сарма – м’ясні рулетики в капустяному листі), або перець, фарширований м’ясом, варена гомілка зі спеціями, квасоля зі свинячими ребрами, ђувеч-djuveč (джувеч – свинина з запеченими овочами), рибний суп, смажена риба, ajvar – aìvar (айвар – знаменитий соус з болгарського перцю), піта – тонкий, круглий, плоский, прісний хліб, наповнений сиром гибаница-gibanica (гібаниця), піта з м’ясом бурек – burek (бурек), з овочами зељаница – zeljanica (зел’яниця), або з яблуками јабуковача – jabukovaca (ябуковача). Туршија – Turšija (туршія) це суміш кислих овочів в салаті. Баклава-Baklàva (баклава) – це десерт з горіхами в листковому тісті. Та, щоб перетравити усе це, необхідно закінчити, спробувавши шприцер-špricer (шприцер), який роблять з білого вина та мінеральної води. В усіх ресторанах Сербії ви будете відчувати себе як вдома, тому що сербська кухня дуже схожа на українську.

В Сербії офіційно користуються кириличним сербським алфавітом, який складається з 30 букв:

A, a (А)

Б,б (Б)

В,в (В)

Г,г (Г)

Д,д (Д)

Ђ,ђ (Джі)

Е,е (E)

Ж,ж (Ж)

З,з (З)

И,и (I)

Ј,ј (Й)

К,к (K)

Л,л (Л)

Љ,љ (Ль)

М,м (М)

Н, н (Н)

Њ, њ (Нь)

О, о (O)

П, п (П)

Р, р (Р)

С, с  (С)

Т, т (T)

Ћ, ћ (Ч)

У, у (У)

Ф, ф (Ф)

Х, х (Х)

Ц, ц (Ц)

Ч, ч (Ч)

Џ, џ (Дж)

Ш, ш (Ш)

Хоча офіційний алфавіт в Сербії – кирилиця, латиниця також дуже поширена.

N.B. Жирним шрифтом будуть виділені слова та фрази українською мовою та відносна вимова тексту, перекладеного на сербський. Для найкращого розуміння сербської мови та для легкого розпізнавання слів/фраз, написаних кирилицею (наприклад, автобусні зупинки, маршрути руху тощо) а також щоб вміти писати необхідні повідомлення (смс, електронна пошта тощо), всі слова будуть написані обома алфавітами – кирилицею та латиницею.

ВІТАННЯ/ПОЗДРАВИ/POZDRAVI/ПОЗДРАВИ

Ласкаво просимо/Добро дошли/Dobro došli/ Добро дошлі

На здоров’я/ Наздравље/Nazdravlje/ Наздравл’є

Добридень / Dobar dan/ Добар дан/ Добар дан

До побачення /Довиђења / Doviđenja / Довідженя

Чудової поїздки / Срећан пут / Srećan put/ Сречан пут

РОЗМОВИ/РАЗГОВОРИ /RAZGOVORI/РАЗГОВОРИ

Як справи? /Како сте?/Kako ste? /Kако сте?

Добре, дякую, а Ви?/Хвала, добро, а Ви?/Hvala, dobro, a Vi?/Хвала, добро, а Ви?

Ви розумієте мене?/Разумете ли ме?/Razumete li me?/Разумєте лі ме?

Я все розумію /Све разумем / Sve razumem / Све разумем.

Ви розмовляєте англійською чи українською мовою? /Говорите ли енглески или украјински? / Govorite li engleski ili ukrajinski? / Говоритє лі енглескі ілі украінскі?

Так, я трохи розмовляю по-сербськи. / Да, говорим мало српски / Da, govorim malo srpski / Да, говорім мало српскі.

Не розумію / Не разумем / Ne razumem / Не разумем.

Як вимовляється це слово? / Како се изговара ова реч? Kako se izgovara ova reč? Како се ізговара ова реч?

Повторить, будь ласка./ Поновите, молим Вас / Ponovite, molim Vas / Поновите, молім вас.

Як вас звати? / Како се зовете? / Kako se zovete?/ Како се советє?

Мене звати…/ Ја се зовем…/Ja se zovem…/Я се зовем…

Котра година? Колико је сати? Koliko je sati? Коліко є сати?

За десять вісьма/Десет до осам/ Deset do osam/ Десет до осам.

Пів на шосту/ Пет и тридесет/ Pet i trideset/ Пет і тридесет.

Чверть на десяту/Девет и петнаест/ Devet i petnaest/ Девет і петнаест.

Яка погода?/ Какво је време?/Kakvo je vreme? Какво є време?

Сьогодні прекрасний день/Данас је предиван дан/ Danas je predivan dan/ Данас є предіван дан.

Коли ми можемо побачитеся?/Када се можемо видети?/Kada se možemo videti? Када се можемо відеті?

Де ми можемо зустрітися?/Где се можемо наћи?/Gde se možemo naći?/Где се можемо начі?

Я живу в… /Ја живим у… /Ja živim u…/Я живим у…

Скільки тобі років?/Колико имаш година?/Koliko imaš godina?/Коліко імаш годіна?

Так-ні, дякую/Да-Не, хвала/Da-Ne, hvala/Да-Не, хвала.

Ви коли-небудь бували в Україні?/Јесте ли икада били у Украjини?/Jeste li ikada bili u Ukrajini?/Йесте лі ікада білі у Украйіні?

Щасливий був познайомитися з Вами/Драго ми је што смо се упознали/Drago mi je što smo se upoznali/Драго мі є што смо се упозналі.

Побачимося ввечері?/Видимо се вечерас?/Vidimo se večeras?/Відімо се вечерас?

Вибачте/Извините/Izvinite/Ізвінітє.

Будь ласка/Молим/Molim/Mолім.

Сьогодні Перше січня/Данас је први јануар/Danas je prvi januar/Данас є прві януар.

Щасливого Нового Року/Срећна Нова година/Srećna Nova godina/Сречна Нова годіна.

З Днем народження/Срећан рођендан/Srećan rođendan/Сречан роджендан.

Я народився-народилася одинадцятого серпня/Рођен-рођена сам једанаестог августа/Rođen-rođena sam jedanaestog avgusta/Роджен-роджена сам єданаестог августа.

Мені тридцять років, а тобі?/Имам тридесет година, а ти?/Imam trideset godina, a ti?/Імам тридесет годіна, а ті?

Я не одружений/Нисам ожењен/Nisam oženjen/Нісам ожен’єн.

Я познайомлю тебе з моїм другом/Представићу ти мог пријатеља/Predstaviću ti mog prijatelja/Представічу ті мог пріятєля.

Ми вже зустрічалися?/Јесмо ли се већ видели?/Jesmo li se već videli?/Єсмо лі се веч віделі?

Скільки тобі років?/Колико имаш година?/Koliko imaš godina?/Коліко імаш годіна?

Скільки мені датимеш років?/Колико ми дајеш?/Koliko mi daješ?/Коліко мі даєш?

Я б тобі дав двадцять п’ять років/Дао бих ти двадесет пет година/Dao bih ti dvadeset pet godina/Дао бих ті двадесет пет годіна

Ви дуже люб’язні/Ви сте много љубазни/Vi ste mnogo ljubazni/Ві сте много л’юбазні.

Ми можемо побачитися сьогодні ввечері?/Можемо ли се видети вечерас?/Možemo li se videti večeras?/Можемо лі се відеті вечерас?

Це кохання з першого погляду/То је љубав на први поглед/To je ljubav na prvi pogled/То є л’юбав на прві поглед.

Заїду за тобою машиною/Доћи ћу аутом по тебе/Doći ću autom po tebe/ Дочі чу аутом по тебе.

Чи можу я мати твій номер?/Могу ли добити твој број телефона?/Mogu li dobiti tvoj broj telefona?/Могу лі добіті твой брой телефона?

Пообідаємо разом/Ручајмо заједно/Ručajmo zajedno/Ручаймо заєдно.

Ходімо гуляти?/Хоћемо ли прошетати?/Hoćemo li prošetati?/Хочемо лі прошетати?

Прошу вибачення за затримку/Извините што касним/Izvinite što kasnim/Ізвініте што каснім.

Будемо танцювати?/Хоћемо ли плесати?/Hoćemo li plesati?/Хочемо лі плесати?

Це був чудовий вечір/Вечерас је било лепо/Večeras je bilo lepo/Вечерас є біло лепо.

Дякую за вашу-твою гостинність/Хвала на вашем-твом гостопримству/Hvala na vašem-tvom gostoprimstvu/Хвала на вашем-твом гостопримству.

Це твоя дівчина?/Она је твоја девојка?/Ona je tvoja devojka?/Она є твоя девойка?

Він мій брат/Он је мој брат/On je moj brat/Он є мой брат.

Побачимось у суботу о…/Видимо се у суботу у…/Vidimo se u subotu u…/Відімо се у суботу у…

На жаль я не можу прийти/Жао ми је, не могу доћи/ Žao mi je, ne mogu doći/Жао мі є, не могу дочі.

Щасливий був познайомитися з тобою/Драго ми је да сам те упознао/ Drago mi je da sam te upoznao/Драго мі є да сам те упознао.

КАРДИНАЛЬНІ ЧИСЛА/КАРДИНАЛНИ БРОЈЕВИ/KARDINALNI BROJEVI/КАРДІНАЛЬНІ БРОЙЄВІ

0 нуль/нула/nula/нула

1 один/један/jedan/єдан

2 два/два/dva/два

3 три/три/tri/трі

4 чотири/четири/četiri/чєтирі

5 п’ять/пет/pet/пет

6 шість/шест/šest/шест

7 сім/седам/ sedam/седам

8 вісім/осам/osam/осам

9 дев’ять/девет/devet/девет

10 десять/десет/deset/десет

11 одинадцять/једанаест/jedanaest/єданаест

12 дванадцять/дванаест/dvanaest/дванаест

13 тринадцять/тринаест/trinaest/трінаест

14 чотирнадцять/четрнаест/četrnaest/четрнаест

15 п’янадцять/петнаест/petnaest/петнаест

16 шістнадцять/шеснаест/šesnaest/шеснаест

17 сімнадцять/седамнаест/sedamnaest/седамнаест

18 вісімнадцять/осамнаест/osamnaest/осамнаест

19 дев’ятнадцять/деветнаест/devetnaest/деветнаест

20 двадцять/двадесет/dvadeset/двадесет

21 двадцять один/двадесетједан /dvadeset jedan/двадесет’єдан

30 тридцять/тридесет/trideset/трідесет

40 сорок/четрдесет/četrdeset/четрдесет

50 п’ядесят/педесет/pedeset/педесет

60 sessanta/шездесет/šezdeset/шездесет

70 сімдесят/седамдесет/sedamdeset/седамдесет

80 вісімдесят/осамдесет/osamdeset/осамдесет

90 дев’яносто/деведесет/devedeset/деведесет

100 сто/сто/sto/сто

200 двісті/двесто/dvesto/двесто

300 триста/тристо/tristo/тристо

400 чотириста/четристо/četristo/четристо

500 п’ятьсот/петсто/petsto/петсто

600 шістьсот/шесто/šesto/шесто

700 сімсот /седамсто/sedamsto/седамсто

800 вісімсот/осамсто/osamsto/осамсто

900 дев’ятьсот/деветсто/devetsto/деветсто

1000 тисяча/хиљада/hiljada/хіл’яда

2000 дві тисячі/две хиљаде/dve hiljade/две хіл’яде

3000 три тисячі /три хиљаде/tri hiljade/трі хіл’яде

3330 /трихиљадетристотридесет/trihiljadetristotrideset/тріхіл’ядетрістотрідесет

8022 /осамхиљада двадесетдва/osam hiljada dvadeset dva/осамхіл’яда двадсетдва

55000/педесет пет хиљада/pedeset pet hiljada/педесет пет хіл’яда

1 мільйон/милион/milion/міліон

1 мільярд/милијарда/milijarda/міліарда

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛА/РЕДНИ БРОЈЕВИ/REDNI BROJEVI/РЕДНІ БРОЙЄВІ

1.перший/први/prvi/прві

2.другий/други/drugi/другі

3.третій/трећи/treći/тречі

4.четвертий/четврти/četvri/четврті

5.п’ятий/пети/peti/петі

6.шостий/шести/šesti/шесті

7.сьомий/седми/sedmi/седмі

8.восьмий/осми/osmi/осмі

9.дев’ятий/девети/deveti/деветі

10.десятий/десети/deseti/десеті

11.одинадцятий/једанаести/jedanaesti/єданаесті

12.дванадцятий/дванаести/dvanaesti/дванаесті

13.тринадцятий/тринаести/trinaesti/трінаесті

14.чотирнадцятий/четрнаести/četrnaesti/четрнаесті

15.п’ятнадцятий/петнаести/petnaesti/петнаесті

16.шістнадцятий/шеснаести/šesnaesti/шеснаесті

17.сімнадцятий/седамнаести/sedamnaesti/седамнаесті

18.вісімнадцятий/осамнаести/osamnaesti/осамнаесті

19.дев’ятнадцятий/деветнаести/devetnaesti/деветнаесті

20.двадцятий/двадесети/dvadeseti/двадесеті

30.тридцятий/тридесети/trideseti/трідесеті

90.дев’яностий/деведесети/devedeseti/деведесеті

100.сотий/стоти/stoti/стоті

1000. тисячний/хиљадити/hiljaditi/хіл’ядіті

МІРИ/МЕРЕ/MERE/MERE

1/3 одна третя/трећина/trećina/тречіна

1/4 одна чверть/четвртина/četrvrtina/четвртіна

3/4 три чверті/три четвртине/tri četvrtine/трі четвртіне

1/5 одна п’ята/једна петина/ jedna petina/єдна петіна

1/2 половина/половина/polovina/половіна

пара/пар/par/пар

дюжина/туцет/tucet/туцет

один раз/једанпут/jedanput/єданпут

двічі/двапут/dvaput/двапут

цифра/бројка/brojka/бройка

МІСЯЦІ РОКУ/МЕСЕЦИ У ГОДИНИ/MESECI U GODINI/МЕСЕЦІ У ГОДІНІ

січень/јануар/januar/януар

лютий/фебруар/februar/фєбруар

березень/март/mart/март

квітень/април/april/апріл

травень/мај/maj/май

червень/јуни/juni/юні

липень/јули/juli/юлі

серпень/август/avgust/август

вересень/септембар/septembar/септембар

жовтень/октобар/oktobar/октобар

листопад/новембар/novembar/новембар

грудень/децембар/decembar/децембар

У грудні я поїду до Белграда святкувати Новий рік.

У децембру ћу ићи у Београд на прославу Нове Године.

U decembru ću ići u Beograd na proslavu Nove Godine.

У децембру чу ічі у Београд на прославу Нове Годіне.

У вересні я їздив до Риму в гості до своїх друзів.

У септембру сам ишао у Рим да посетим моје пријатеље.

U septembru sam išao u Rim da posetim moje prijatelje.

У септембру сам ішао у Рім да посетім моє пріятелє.

ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ/ЧЕТИРИ ГОДИШЊА ДОБА/ČETIRI GODIŠNJA DOBA/ЧЕТІРІ ГОДІШНЯ ДОБА

весна/пролеће/proleće/пролече

літо/лето/leto/лєто

осінь/јесен/jesen/єсен

зима/зима/zima/зіма

Я насолоджуюся горами цієї зими.

Ове зиме уживам на планини.

Ove zime uživam na planini.

Ове зіме ужівам на планіні.

Наступної весни поїду до озера.

Следећег пролећа ићи ћу на језеро.

Sledećeg proleća ići ću na jezero.

Следечег пролечя ічі чу на єзеро.

Восени проїду в сільську місцевість.

На јесен ћу ићи на село.

Na jesen ću ići na selo.

На єсен чу ічі на село.

Минулого літа я був на морі.

Прошлог лета сaм био на мору.

Prošlog leta sam bio na moru.

Прошлог лєта сам біо на мору.

ВІТАННЯ/ЧЕСТИТКЕ/ ČESTITKE/ЧЕСТІТКЄ

Щасливого Нового року/Срећна Нова Година/Srećna Nova godina/Сречна Нова Годіна

Щасливого Великодня/Срећан Ускрс/Srećan Uskrs/Сречан Ускрс

З Днем народження/Срећан рођендан/Srećan rođendan/Сречан роджендан

З Іменинами/Срећан имендан/Srećan imendan/Сречан имендан

Мої щирі вітання на отримання диплому з вищої освіти/Моје искрене честитке за диплому/Moje iskrene čestitke za diplomu/Моє іскренє честітке за діплому.

КОРДОН/ГРАНИЦА/GRANICA/ ГРАНІЦА

Вхід-Вихід/Улаз-Излаз/Ulaz-Izlaz/Улаз-Ізлаз

Кордон/Граница/Granica/Граніца

Паспорт, будь ласка/Пасош, молим/Pasoš, molim/Пасош, молім.

Куди Ви прямуєте?/Где путујете?/Gde putujete?/Где путуєте?

Їду до Белграда/Идем у Београд/Idem u Beograd/Ідем у Београд.