- -
- 100%
- +
НЕ ЗЕВС, HE ПАН…
He Зевс, не Пан, не Голуб-Дух,—Лиш Сонячні Кларнети.У танці я, ритмічний рух,В безсмертнім – всі планети.Я був – не Я. Лиш мрія, сон.Навколо – дзвонні згуки,І пітьми творчої хітон,І благовісні руки.Прокинувсь я – і я вже Ти:Над мною, підо мноюГорять світи, біжать світиМузичною рікою.І стежив я, і я веснів:Акордились планети.Навік я взнав, що Ти не Гнів,—Лиш Сонячні Кларнети.1918
ЗАКУЧЕРЯВИЛИСЯ ХМАРИ…
Закучерявилися хмари.Лягла в глибінь блакить…О милий друже, – знов недуже —О любий брате, – розіп'яте —Недуже серце моє, серце, мов лебідь той ячить.Закучерявилися хмари…Женуть вітри, мов буйні тури! Тополі арфи гнуть…З душі моєї – мов лілеї —Ростуть прекрасні – ясні, ясні —З душі моєї смутки, жалі мов квітоньки ростуть.Женуть вітри, мов буйні тури!Одбивсь в озерах настрій сонця.Снує про давнє дим… Я хочу бути – як забути? —Я хочу знову – чорноброву? —Я хочу бути вічно-юним, незломно-молодим!Одбивсь в озерах настрій сонця.І сміх, і дзвони, й радість тепла. Цвіте веселка дум…Сум серце тисне: – сонце! пісне! —В душі я ставлю – вас я славлю! —В душі я ставлю світлий парус, бо в мене в серці сум.І сміх, і дзвони, й радість тепла.1917
ГАЇ ШУМЛЯТЬ…
Гаї шумлять —Я слухаю.Хмарки біжать —Милуюся.Милуюся-дивуюся,Чого душі моїйтак весело.Гей, дзвін гуде —Іздалеку.Думки пряде —Над нивами.Над нивами-приливами,Купаючи мене,мов ластівку.Я йду, іду —Зворушений.Когось все жду —Співаючи.Співаючи-кохаючиПід тихий шепіт травголублячий.Щось мріє гай —Над річкою.Ген неба край —Як золото.Мов золото – поколото,Горить-тремтить ріка,як музика.1913
АРФАМИ, АРФАМИ…
Арфами, арфами —золотими, голосними обізвалися гаїСамодзвонними:Йде веснаЗапашна,Квітами-перламиЗакосичена.Думами, думами —паче море кораблями, переповнилась блакитьНіжнотонними:Буде бійВогневий!Сміх буде, плач будеПерламутровий…Стану я, гляну я —скрізь поточки як дзвіночки, жайвороняк золотийЗ переливами:Йде веснаЗапашна,Квітами-перламиЗакосичена.Любая, милая —чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрайТам за нивами:Ой одкрийКолос вій!Сміх буде, плач будеПерламутровий…1914
ДЕСЬ НАДХОДИЛА ВЕСНА…
Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна!Сизокрилими голубкамиУ куточках на вустахїй спурхнуло щось усмішками —Й потонуло у душі…Наливалися жита. – Я сказав їй: золота!Гнівно брівоньки зламалися.Одвернулася. Пішла.Тільки довго оглядалася —Мовби кликала: іди!Почали тумани йти. – Я сказав: не любиш ти!Стала. Глянула. Промовила.От і осінь вже прийшла.Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.